Значення в інших словниках
-
тютюнець —
тютюне́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
тютюнець —
див. тютюн
Словник синонімів Вусика
-
тютюнець —
[т'ут'унец'] -н'ц'у, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
тютюнець —
ТЮТЮНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до тютю́н 1. Еней, по човну походжая [походжаючи], Роменський тютюнець курив (І. Котляревський); Яким Іванович починав крутити цигарку, щедро частуючи тютюнцем і Тургана (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
-
тютюнець —
Тютюне́ць, -нцю́; -нці́, -нці́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тютюнець —
ТЮТЮНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до тютю́н 1. Еней, по човну походжая [походжаючи], Роменський тютюнець курив (Котл., І, 1952, 164); Яким Іванович починав крутити цигарку, щедро частуючи тютюнцем і Тургана (Збан., Сеспель, 1961, 79).
Словник української мови в 11 томах
-
тютюнець —
Тютюнець, -нцю м. Табачокъ. Коли ти курець, — май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Роменський тютюнець курив. Котл. Ен. IV. 13.
Словник української мови Грінченка