Значення в інших словниках
-
тям —
тям іменник чоловічого роду тяма розм., рідко
Орфографічний словник української мови
-
тям —
ТЯМ, у, ч., розм., рідко. Те саме, що тя́ма. Щоб я, буває, на путі Не розгубила людський тям, Живила помисли святі Твоїм життям, своїм життям (Л. Забашта). ◇ (1) Без тя́му – те саме, що Без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) [в голові́] (див. тя́ма).
Словник української мови у 20 томах
-
тям —
ТЯМ, у, ч., розм., рідко. То саме, що тя́ма. Щоб я, буває, на путі Не розгубила людський тям, Живила помисли святі Твоїм життям, своїм життям (Забашта, Вибр., 1958, 176). ◊ Без тя́му — те саме, що Без тя́ми ( див. тя́ма). Чіпка без тяму поволік ноги далі (Мирний, І, 1949, 286).
Словник української мови в 11 томах