тімаха
тіма́ха
-и, ч. і ж., заст.
1》 Той, хто щось добре знає, уміє; майстер якоїсь справи.
|| Спритна, брава людина, молодець.
2》 Нетяга, бідолаха.
Великий тлумачний словник сучасної української мовитіма́ха
-и, ч. і ж., заст.
1》 Той, хто щось добре знає, уміє; майстер якоїсь справи.
|| Спритна, брава людина, молодець.
2》 Нетяга, бідолаха.
Великий тлумачний словник сучасної української мови