Великий тлумачний словник сучасної мови

тімениця

ті́мениця

-і, ж., заст.

Кірка з відмерлих часточок шкіри й бруду, що утворюється на тім'ї у немовлят; іноді – на тілі в дорослих.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тімениця — ті́мениця іменник жіночого роду кірка на тім'ї рідко  Орфографічний словник української мови
  2. тімениця — ТІ́МЕНИЦЯ, і, ж., заст. Кірка з відмерлих часточок шкіри й бруду, що утворюється на тім'ї у немовлят; іноді – на тілі в дорослих. Тімениці повно й на шиї й на руках; ноги попухли (Ганна Барвінок); У няньки був біленький цуцик, Її він завжди забавляв; ..  Словник української мови у 20 томах
  3. тімениця — Ті́мениця, -ці, -цею  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тімениця — ТІ́МЕНИЦЯ, і, ж., заст. Кірка з відмерлих часточок шкіри й бруду, що утворюється на тім’ї у немовлят; іноді — на тілі в дорослих. Тімениці повно й на шиї й на руках; ноги попухли (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах