удостоювати
удосто́ювати
(вдостоювати), -юю, -юєш, недок., удостоїти (вдостоїти), -ою, -оїш, док., перех.
1》 чого.Визнавати кого-, що-небудь гідним високої оцінки, нагороди, звання і т. ін.
2》 чим або з інфін., рідко чого. Виявляти до кого-небудь свою увагу, прихильність.
|| у сполуч. зі сл. поглядом, словом і т. ін., ірон., жарт. Виявляти свою увагу до кого-небудь зверхньо, поблажливо; приділяти комусь недоброзичливу увагу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови