узаконений

узако́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до узаконити.

|| узаконено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. узаконений — узако́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. узаконений — [узаконеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. узаконений — УЗАКО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до узако́нити. Для нього [селянина] на життьовій межi здавна лежав свiтлий камiнь: ознака роздiлених власностей ..  Словник української мови у 20 томах
4. узаконений — УЗАКО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до узако́нити. Ще й сьогодні ми «хворіємо» на недооцінку теорії перекладу; вона, як і критика перекладу, поки що не узаконена як галузь літературознавства (Літ. Укр., 25.  Словник української мови в 11 томах