узаконений
узако́нений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до узаконити.
|| узаконено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узаконений — узако́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- узаконений — [узаконеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- узаконений — УЗАКО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до узако́нити. Для нього [селянина] на життьовій межi здавна лежав свiтлий камiнь: ознака роздiлених власностей .. Словник української мови у 20 томах
- узаконений — УЗАКО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до узако́нити. Ще й сьогодні ми «хворіємо» на недооцінку теорії перекладу; вона, як і критика перекладу, поки що не узаконена як галузь літературознавства (Літ. Укр., 25. Словник української мови в 11 томах