узаконений

УЗАКО́НЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до узако́нити.

Для нього [селянина] на життьовій межi здавна лежав свiтлий камiнь: ознака роздiлених власностей .. взаконена в поколiннях, на межi його душi i душi другої, означаючи закон – для бiлого свiту добрих, який, видно, повинен обвалитись (В. Барка);

– Візьміть її до себе, Марино Михайлівно, – все ще усміхаючись, сказав майор Стрепет, – у вас там знайдеться місце. Так було узаконене перебування Насті Корнієнко у танковій бригаді (В. Собко);

Ще й сьогодні ми “хворіємо” на недооцінку теорії перекладу; вона, як і критика перекладу, поки що не узаконена як галузь літературознавства (з газ.);

// узако́нено, безос. пред.

Влада обер-прокурора була дуже велика, і з того часу цар став фактичним головою Церкви, що, зрештою, за Павла І й було узаконено 1797 р., як 43 стаття основних законів (І. Огієнко);

У “Статтях для заспокоєння руського народу” було взаконено існування на території України двох українських митрополій – православної і греко-католицької (з навч. літ.);

З 2008 року в Україні узаконено зовнішнє незалежне оцінювання знань випускників шкіл навчальних закладів системи загальної середньої освіти (з газ.).