узаконений

узако́нений

[узаконеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узаконений — узако́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. узаконений — УЗАКО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до узако́нити. Для нього [селянина] на життьовій межi здавна лежав свiтлий камiнь: ознака роздiлених власностей .. Словник української мови у 20 томах
  3. узаконений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до узаконити. || узаконено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. узаконений — УЗАКО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до узако́нити. Ще й сьогодні ми «хворіємо» на недооцінку теорії перекладу; вона, як і критика перекладу, поки що не узаконена як галузь літературознавства (Літ. Укр., 25. Словник української мови в 11 томах