1. Словник української мови в 11 томах

узаконений

УЗАКО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до узако́нити.

Ще й сьогодні ми «хворіємо» на недооцінку теорії перекладу; вона, як і критика перекладу, поки що не узаконена як галузь літературознавства (Літ. Укр., 25.IV 1969, 4);

— Візьміть її до себе, Марино Михайлівно, — все ще усміхаючись, сказав майор Стрепет, — у вас там знайдеться місце. Так було узаконене перебування Насті Корнієнко у танковій бригаді (Собко, Кавказ, 1946, 9);

// узако́нено, безос. присудк. сл.

— Треба тісніше об’єднатися, бідноті з батраками економії. Щоб не куркулі вершили справи у вас там на селі, а ви, біднота.. Тим більш, що це тепер уже ленінським декретом узаконено (Головко, II, 1957, 501).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узаконений — узако́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. узаконений — [узаконеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. узаконений — УЗАКО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до узако́нити. Для нього [селянина] на життьовій межi здавна лежав свiтлий камiнь: ознака роздiлених власностей .. Словник української мови у 20 томах
  4. узаконений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до узаконити. || узаконено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови