уланка

ула́нка

-и, ж., заст.

Особливий мундир та головний убір в уланів.

Значення в інших словниках

1. уланка — ула́нка іменник жіночого роду, істота мундир улана іст.  Орфографічний словник української мови
2. уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
3. уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Ірчан, II, 1958, 79).  Словник української мови в 11 томах