уланка

ула́нка

іменник жіночого роду, істота

мундир улана

іст.

Значення в інших словниках

1. уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
2. уланка — -и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Ірчан, II, 1958, 79).  Словник української мови в 11 томах