уланка

УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів.

Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Ірчан, II, 1958, 79).

Значення в інших словниках

1. уланка — ула́нка іменник жіночого роду, істота мундир улана іст.  Орфографічний словник української мови
2. уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
3. уланка — -и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів.  Великий тлумачний словник сучасної мови