уланка

УЛА́НКА, и, ж., заст.

Особливий мундир та головний убір в уланів.

Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Мирослав Ірчан).

Значення в інших словниках

1. уланка — ула́нка іменник жіночого роду, істота мундир улана іст.  Орфографічний словник української мови
2. уланка — -и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Ірчан, II, 1958, 79).  Словник української мови в 11 томах