Значення в інших словниках
-
умовити —
умо́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
умовити —
УМО́ВИТИ див. умовля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
умовити —
ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
умовити —
Умо́вити, умо́влю, -виш, -влять; умо́в, умо́вмо, умо́вте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
умовити —
УМО́ВИТИ див. умовля́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
умовити —
Умовити, -ся см. умовляти, -ся.
Словник української мови Грінченка