урядник
уря́дник
(врядник), -а, ч.
1》 У дореволюційній Росії – нижній чин повітової поліції.
2》 Те саме, що урядовець.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиуря́дник
(врядник), -а, ч.
1》 У дореволюційній Росії – нижній чин повітової поліції.
2》 Те саме, що урядовець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови