Значення в інших словниках
-
усиновлення —
усино́влення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
усиновлення —
УСИНО́ВЛЕННЯ (ВСИНО́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. усинови́ти. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення (з мови документів); Усиновлення є оптимальним вирішенням кричущої проблеми сирітства та дитячої бездоглядності (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
усиновлення —
Прийняття у члени родини чужої особи та встановлення через суд юридичних стосунків, які існують між батьками й дітьми.
Універсальний словник-енциклопедія
-
усиновлення —
УСИНО́ВЛЕННЯ (ВСИНО́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. усинови́ти. — Всі документи на право усиновлення дає міськрада (Дор., Не повтори.., 1968, 120).
Словник української мови в 11 томах
-
усиновлення —
Усиновлення, -ня с. Усыновленіе.
Словник української мови Грінченка