Великий тлумачний словник сучасної мови

усміх

у́сміх

-у, ч.

Те саме, що усмішка 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. усміх — у́сміх іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. усміх — див. УСМІШКА.  Словник синонімів Караванського
  3. усміх — У́СМІХ, у, ч. Те саме, що у́смі́шка 1. Галя подивилася з усміхом на сонечко (Марко Вовчок); Вона прийняла [подарунок], подякувала і усміхнулась.  Словник української мови у 20 томах
  4. усміх — У́СМІ́ШКА, У́СМІХ, ПО́СМІШКА, О́СМІШКА рідше, О́СМІХ рідше; ПІВУ́СМІШКА, ПІВУ́СМІХ (ледве помітна, легка). Борис закивав нам головою, засміявся й так і од'їхав од нас із тією щасливою усмішкою (Є.  Словник синонімів української мови
  5. усміх — У́сміх, -ху; у́сміхи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. усміх — У́СМІХ, у, ч. Те саме, що у́смі́шка 1. Вона прийняла [подарунок], подякувала і усміхнулась. Василькові здався той усміх дуже ласкавим (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  7. усміх — У́сміх, -ху м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. МВ. ІІ. 11. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх? Драг. 76.  Словник української мови Грінченка