утиль

ути́ль

-ю, ч.

Непридатні для вжитку речі, що їх можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір'я, папір і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. утиль — ути́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. утиль — див. брухт, лом, скрап  Словник чужослів Павло Штепа
3. утиль — УТИ́ЛЬ, ю, ч. 1. Непридатні для вжитку речі, які можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір'я, папір і т. ін.). Ми були і чорноробами, і вантажниками, і збирачами утилю (С.  Словник української мови у 20 томах
4. утиль — УТИ́ЛЬ, ю, ч. Непридатні для вжитку речі, які можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір’я, папір і т. ін.). Ми були і чорноробами, і вантажниками, і збирачами утилю (Жур., Звич.  Словник української мови в 11 томах