утиль

ути́ль

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. утиль — див. брухт, лом, скрап  Словник чужослів Павло Штепа
2. утиль — УТИ́ЛЬ, ю, ч. 1. Непридатні для вжитку речі, які можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір'я, папір і т. ін.). Ми були і чорноробами, і вантажниками, і збирачами утилю (С.  Словник української мови у 20 томах
3. утиль — -ю, ч. Непридатні для вжитку речі, що їх можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір'я, папір і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утиль — УТИ́ЛЬ, ю, ч. Непридатні для вжитку речі, які можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір’я, папір і т. ін.). Ми були і чорноробами, і вантажниками, і збирачами утилю (Жур., Звич.  Словник української мови в 11 томах