фаетон
фаето́н
-а, ч.
1》 У давньогрецькій міфології – син бога сонця Геліоса.
2》 Легкий чотириколісний екіпаж з відкидним верхом.
3》 Легковий автомобіль з відкритим кузовом.
4》 Птах тропічних морів з ряду веслоногих.
5》 астр. Гіпотетична планета Сонячної системи, яка або не зформувалася, або ж внаслідок космічної катастрофи розпалася і утворила пояс астероїдів між Марсом і Юпітером.
Великий тлумачний словник сучасної української мови