фарисей
фарисе́й
-я, ч.
1》 У Стародавній Іудеї – послідовник релігійно-політичної течії, що відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності.
2》 перен. Лицемірна людина; ханжа.
Великий тлумачний словник сучасної української мови