Значення в інших словниках
-
фронтончик —
фронто́нчик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
фронтончик —
ФРОНТО́НЧИК, а, ч., архт. Зменш. до фронто́н. Широкі, округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (М.
Словник української мови у 20 томах
-
фронтончик —
ФРОНТО́НЧИК, а, ч., архт. Зменш. до фронто́н. Широкі, округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в’яззю випинаються дугові фрон-тончики (Стельмах, І, 1962, 78); Будівельники довго щось там мудрували...
Словник української мови в 11 томах