хибити
хи́бити
-блю, -биш; мн. хиблять; недок.
Допускати хиби (у 1 знач.) в чому-небудь; помилятися.
|| Не влучати в ціль; промахуватися.
|| перен. Збиватися з правильного шляху; збочувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мовихи́бити
-блю, -биш; мн. хиблять; недок.
Допускати хиби (у 1 знач.) в чому-небудь; помилятися.
|| Не влучати в ціль; промахуватися.
|| перен. Збиватися з правильного шляху; збочувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови