Значення в інших словниках
-
хитрити —
хитри́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
хитрити —
див. обманювати; хитрувати
Словник синонімів Вусика
-
хитрити —
Хитрувати, вихитровувати, вихитрувати, повихитровувати, нахитровувати, нахитрувати, понахитровувати, обхитровувати, обхитрувати, пообхитровувати, перехитровувати, перехитровувати, поперехитровувати, похитровувати, похитрувати, схитровувати, схитрувати, посхитровувати
Словник чужослів Павло Штепа
-
хитрити —
ХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що хитрува́ти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути...
Словник української мови у 20 томах
-
хитрити —
ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
-
хитрити —
ХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що хитрува́ти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Котл.
Словник української мови в 11 томах
-
хитрити —
Хитрити, -рю́, -риш гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка