хитрити

ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док.: схитрува́ти, схитри́ти, злука́вити. Наполеон хитрував, але не міг приховати, що посилено готується до війни (П. Кочура); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько (Ю. Бедзик); Бронко не певний, чи та хитра дівчина не лукавить з ним (Ірина Вільде); — Нащо крутити, Іване Семеновичу? Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Вихляв штабс-капітан чи говорив щиро, — трудно було зрозуміти (С. Добровольський); Антон Таран не довів, що Петро не винуватий, і щось надто маневрував (П. Автомонов); Задобрював, комбінував, підмазував — весь світ його тоді до цього звівся (О. Гончар); (Зінька:) Навіщо б я мала ховати очі та лисичити? Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! (М. Кропивницький); — Ми розуміємося добре, мій сину, і не потребуємо між собою політикувати (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. хитрити — хитри́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хитрити — див. обманювати; хитрувати  Словник синонімів Вусика
3. хитрити — Хитрувати, вихитровувати, вихитрувати, повихитровувати, нахитровувати, нахитрувати, понахитровувати, обхитровувати, обхитрувати, пообхитровувати, перехитровувати, перехитровувати, поперехитровувати, похитровувати, похитрувати, схитровувати, схитрувати, посхитровувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. хитрити — ХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що хитрува́ти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути...  Словник української мови у 20 томах
5. хитрити — -рю, -риш, недок. Те саме, що хитрувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хитрити — ХИТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Те саме, що хитрува́ти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Котл.  Словник української мови в 11 томах
7. хитрити — Хитрити, -рю́, -риш гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка