Великий тлумачний словник сучасної мови

хихикання

хихи́кання

хіхікання, -я, с.

Дія за знач. хихикати і хіхікати і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. хихикання — хихи́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. хихикання — див. сміх  Словник синонімів Вусика
  3. хихикання — ХИХИ́КАННЯ, ХІХІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. хихи́кати і хіхі́кати і звуки, утворювані цією дією. Врешті, коли пішов вродливий тюрк, – там, за дверима, почувся сміх, хихикання, весела розмова двох голосів – дитячого і дівочого...  Словник української мови у 20 томах
  4. хихикання — ХИХИ́КАННЯ, ХІХІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. хихи́кати і хіхі́кати і звуки, утворювані цією дією. Врешті, коли пішов вродливий тюрк,— там, за дверима, почувся сміх, хихикання, весела розмова двох голосів — дитячого і дівочого… (Досв.  Словник української мови в 11 томах