хлип

-у, ч., розм.

1》 Дія за знач. хлипати і звуки, утворювані цією дією.

2》 тільки мн. Переривчастий плач із зітханням, поривчастим вдиханням повітря.

Значення в інших словниках

1. хлип — хлип іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хлип — ХЛИП, у, ч., розм. 1. Дія за знач. хли́пати і звуки, утворювані цією дією; хлипання. Та й стане плакати [дочка] тихенько, щоб бува матір не збудити – самим хлипом (А. Головко); Він з хлипом втягнув у себе повітря, неначе проковтнув його (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. хлип — ПЛАЧ, СЛЬО́ЗИ, СХЛИ́ПУВАННЯ, ГОЛОСІ́ННЯ, РИДА́ННЯ підсил., РЮ́МСАННЯ розм., РЕВ (РЕ́ВИ) розм., РЕВІ́ННЯ розм., РЕ́ВИЩЕ підсил. розм., ВИТТЯ́ підсил. розм., ХЛИ́ПИ розм., СКВИРК діал. — Маріє, не бери собі того так до серця... Плачем лихо не виплачеш (Р.  Словник синонімів української мови
4. хлип — ХЛИП, у, ч., розм. 1. Дія за знач. хли́пати і звуки, утворювані цією дією. Та й стане плакати [дочка] тихенько, щоб бува матір не збудити — самим хлипом (Головко, II, 1957, 366); Він з хлипом втягнув у себе повітря, неначе проковтнув його (Перв.  Словник української мови в 11 томах
5. хлип — Хлип! меж. 1) Выражаетъ хлебаніе. Яблучка кусь, а горілочки хлип. Мнж. 46. 2) Выражаетъ всхлипываніе.  Словник української мови Грінченка