холостякувати — Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

холостякувати — холостякува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
холостякувати — ХОЛОСТЯКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Жити холостяком, не одружуючись, парубкувати, козакувати. – Ти ще тут холостякуєш́ – спитав Подолянський. – Поки що так (М. Ю. Тарновський); – Скажу чесно, признався Карпо, – я гадав, що ти й досі холостякуєш (М. Словник української мови у 20 томах
холостякувати — ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Словник синонімів української мови
холостякувати — ХОЛОСТЯКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Не одружуватися, жити холостяком. — Ти ще тут холостякуєш́ — спитав Подолянський.— Поки що так (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 145); — Скажу чесно, признався Карпо,— я гадав, що ти й досі холостякуєш (Чаб., Тече вода.., 1961, 22). Словник української мови в 11 томах