хрипнути
хри́пнути
I -ну, -неш; мин. ч. хрип, хрипла, хрипло і хрипнув, -нула, -нуло; недок.
Втрачати чистоту голосу; починати говорити, співати з хрипотою.
|| Втрачати чистоту і звучність, ставати хрипким (про голос).
II -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм.
Однокр. до хрипіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови