Значення в інших словниках
-
цвітучий —
цвіту́чий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
цвітучий —
Квітистий, квітчастий, квітучий
Словник чужослів Павло Штепа
-
цвітучий —
ЦВІТУ́ЧИЙ, а, е, розм. Укритий цвітом. Панські оченята зразу забігали по цвітучому садочку різних квіток, що виглядали з-за чорнявих дівочих голів... (Панас Мирний); Під нами бігли до моря цвітучі цитрини (М. Коцюбинський); Пахнуть порохом зірок цвітучі грона (А. Малишко).
Словник української мови у 20 томах
-
цвітучий —
ЦВІТУ́ЧИЙ, а, е, розм. Укритий цвітом. Панські оченята зразу забігали по цвітучому садочку різних квіток, що виглядали з-за чорнявих дівочих голів… (Мирний, І, 1949, 195); Під нами бігли до моря цвітучі цитрини (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах