цвітучий

Значення в інших словниках

1. цвітучий — цвіту́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. цвітучий — Квітистий, квітчастий, квітучий Словник чужослів Павло Штепа
3. цвітучий — ЦВІТУ́ЧИЙ, а, е, розм. Укритий цвітом. Панські оченята зразу забігали по цвітучому садочку різних квіток, що виглядали з-за чорнявих дівочих голів... (Панас Мирний); Під нами бігли до моря цвітучі цитрини (М. Коцюбинський); Пахнуть порохом зірок цвітучі грона (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
4. цвітучий — ЦВІТУ́ЧИЙ, а, е, розм. Укритий цвітом. Панські оченята зразу забігали по цвітучому садочку різних квіток, що виглядали з-за чорнявих дівочих голів… (Мирний, І, 1949, 195); Під нами бігли до моря цвітучі цитрини (Коцюб. Словник української мови в 11 томах