1. Орфографічний словник української мови

цвітучий

цвіту́чий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвітучий — Квітистий, квітчастий, квітучий Словник чужослів Павло Штепа
  2. цвітучий — ЦВІТУ́ЧИЙ, а, е, розм. Укритий цвітом. Панські оченята зразу забігали по цвітучому садочку різних квіток, що виглядали з-за чорнявих дівочих голів... (Панас Мирний); Під нами бігли до моря цвітучі цитрини (М. Коцюбинський); Пахнуть порохом зірок цвітучі грона (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  3. цвітучий — -а, -е, розм. Укритий цвітом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цвітучий — ЦВІТУ́ЧИЙ, а, е, розм. Укритий цвітом. Панські оченята зразу забігали по цвітучому садочку різних квіток, що виглядали з-за чорнявих дівочих голів… (Мирний, І, 1949, 195); Під нами бігли до моря цвітучі цитрини (Коцюб. Словник української мови в 11 томах