Великий тлумачний словник сучасної мови

цілковито

цілкови́то

присл.

Цілком, повністю.

|| До кінця, зовсім, абсолютно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. цілковито — див. зовсім; остаточно; цілком  Словник синонімів Вусика
  2. цілковито — цілкови́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. цілковито — ЦІЛКОВИ́ТО, присл. Цілком, повністю. З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги. Побутова обстановка цілковито сприяла цьому. Батьки його жили при школі (А. Головко); Роботу майже закінчено.  Словник української мови у 20 томах
  4. цілковито — ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИ́СТО розм., КРУГО́М розм., НА́СКРІЗЬ розм.; ЗГО́ЛА́ діал.; ДОЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм.  Словник синонімів української мови
  5. цілковито — ЦІЛКОВИ́ТО, присл. Цілком, повністю. З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги. Побутова обстановка цілковито сприяла цьому. Батьки його жили при школі (Головко, II, 1957, 261); Роботу майже закінчено.  Словник української мови в 11 томах