чарівниця
чарівни́ця
-і, ж.
1》 заст. Жін. до чарівник 1).
2》 нар.-поет. Уживається як прикладка на означення чого-небудь незвичайного, захоплюючого.
3》 перен., розм. Надзвичайної вроди дівчина, жінка.
|| Пестливе звертання до коханої дівчини або дружини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови