часословець

часосло́вець

-вця, ч., церк., розм.

Те саме, що часослов.

Значення в інших словниках

1. Часословець — Часосло́вець іменник чоловічого роду Часослов розм.  Орфографічний словник української мови
2. Часословець — див. Часослов  Словник церковно-обрядової термінології
3. часословець — ЧАСОСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., рел.-церк., розм. Те саме, що часосло́в. – Я вчився вдома в батька та в карапишинського дяка: вивчив часословець, псалтир, вмію читати апостола (І.  Словник української мови у 20 томах
4. часословець — ЧАСОСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч.., церк., розм. Те саме, що часосло́в. — Я вчився вдома в батька та в карапишинського дяка: вивчив часословець, псалтир, вмію читати апостола (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах