чаєня

чаєня́

-яти, с.

1》 Пташа чайки (див. чайка I 1), 2)).

2》 розм. Пестливе називання дитини (перев. при звертанні).

Значення в інших словниках

1. чаєня — див. дитина  Словник синонімів Вусика
2. чаєня — ЧАЄНЯ́, ня́ти, с. 1. Пташа чайки (див. ча́йка¹ 1, 2). Ой ішли чумаки, весело співали І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали (з народної пісні); Крайнюк гірко примружує очі і заздро позирає на одиноку чайку, що голосно квилить і падає до води...  Словник української мови у 20 томах
3. чаєня — чаєня́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. чаєня — Чаєня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чаєня — ЧАЄНЯ́, я́ти, с. 1. Пташа чайки ( див. ча́йка¹ 1, 2). Ой ішли чумаки, весело співали І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали (Нар. лірика, 1956, 75); Крайнюк гірко примружує очі і заздро позирає на одиноку чайку, що голосно квилить і падає до води...  Словник української мови в 11 томах