чудесний
чуде́сний
-а, -е.
1》 заст., розм. Який має, містить у собі чудо; сповнений чудес, надприродний.
2》 Прекрасний, чарівний, принадний.
|| у знач. ім. чудесне, -ного, с. Те, що має надзвичайну чарівність, принадність.
Великий тлумачний словник сучасної української мови