Великий тлумачний словник сучасної мови

чудище

чу́дище

-а, с., рідко.

Те саме, що чудовисько.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чудище — див. страшило  Словник синонімів Вусика
  2. чудище — ЧУ́ДИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що чудо́висько. Для ящірки це величезне створіння [людина] було жахливим чудищем (О. Донченко); Ніколи-бо не запримічаєш небезпек прихованих.  Словник української мови у 20 томах
  3. чудище — чу́дище іменник середнього роду, істота чудисько рідко  Орфографічний словник української мови
  4. чудище — СТРАХІ́ТТЯ (фантастична істота незвичайного, страшного, потворного вигляду), СТРАХО́ВИСЬКО, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХ перев. мн., МОНСТР книжн., ЧУДО́ВИСЬКО, ЧУДО́ВИЩЕ рідше, ПРИМА́РА, СТРАХОВИ́ДЛО розм., СТРАШИ́ЛО розм., СТРАШИ́ДЛО розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. чудище — ЧУ́ДИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що чудо́висько. Для ящірки це величезне створіння [людина] було жахливим чудищем (Донч., І, 1956, 60); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах