чудодій
чудоді́й
-ія, ч.
1》 Той, хто робить чудеса; чарівник.
|| Той, хто робить щось надзвичайне, дивне.
2》 розм. Те саме, що дивак.
Великий тлумачний словник сучасної української мовичудоді́й
-ія, ч.
1》 Той, хто робить чудеса; чарівник.
|| Той, хто робить щось надзвичайне, дивне.
2》 розм. Те саме, що дивак.
Великий тлумачний словник сучасної української мови