Великий тлумачний словник сучасної мови

чумаків

чумакі́в

-кова, -кове.

Прикм. до чумак 1).

|| Належний чумакові.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чумаків — ЧУМАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до чума́к 1; належний чумакові. Хіба не волею самою віє цей вітер низовий, що зібрав усі пахощі степові та кида їх у засмалене обличчя чумакове, куйовдячи його довгого вуса? (М. Коцюбинський); Чумакова жінка – молода удова (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. чумаків — чумакі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. чумаків — Чумакі́в, -ко́ва, -ко́ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чумаків — ЧУМАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до чума́к 1; належний чумакові. Хіба не волею самою віє цей вітер низовий, що зібрав усі пахощі степові та кида їх у засмалене обличчя чумакове, куйовдячи його довгого вуса? (Коцюб., І, 1955, 181); Чумакова жінка — молода удова (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. чумаків — Чумаків, -ко́ва, -ве Чумаковъ, принадлежащій чумаку. Чумакова жінка — молода удова. Чуб. V. 1032.  Словник української мови Грінченка