шафа
ша́фа
-и, ж.
1》 Рід великих меблів, що мають форму високого ящика з дверцятами і служать для зберігання одягу, білизни, книжок, посуду тощо.
|| Такий рід меблів, менших за розміром, признач. для зберігання певних предметів.
2》 спец. Пристрій у вигляді ящика з дверцятами, що має певне призначення (для сушіння, випікання чого-небудь і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови