шляхетство

шляхе́тство

-а, с., збірн.

Те саме, що шляхта.

|| Звання і привілеї шляхтича.

Значення в інших словниках

1. шляхетство — ШЛЯХЕ́ТСТВО, а, с., збірн. Те саме, що шля́хта. Сейми, сеймики ревіли. Сусіде [сусіди] мовчали. Дивилися, як королі Із Польщі втікають. Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Т.  Словник української мови у 20 томах
2. шляхетство — шляхе́тство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. шляхетство — ЗНАТЬ (привілейовані люди в буржуазно-дворянському суспільстві); АРИСТОКРА́ТІЯ (вища родова знать); ДВОРЯ́НСТВО (панівний привілейований клас феодального, а пізніше і буржуазного суспільства); ШЛЯ́ХТА, ШЛЯХЕ́ТСТВО (у феодальній і буржуазній Польщі).  Словник синонімів української мови
4. шляхетство — Шляхе́тство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шляхетство — ШЛЯХЕ́ТСТВО, а, с., збірн. Те саме, що шля́хта. Сейми, сеймики ревіли. Сусіде [сусіди] мовчали. Дивилися, як королі Із Польщі втікають. Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
6. шляхетство — Шляхетство, -ва с. 1) Дворянство. 2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає. Шевч. 130.  Словник української мови Грінченка