яр
I -у, ч.
1》 Глибока довга западина (перев. з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками.
2》 перен., розм. Те саме, що прірва 2).
II -і, ж.
1》 діал. Ярина (у 1 знач.).
2》 поет. Те саме, що весна.
III -і, ж., розм., рідко.
Те саме, що лютість.
IV -і, ж.
Зелена фарба, яку одержують шляхом окиснення міді.
|| Зелене листя дерев, кущів тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови