ячати

яча́ти

ячу, ячиш, недок.

1》 Жалібно кричати, квилити (про птахів, перев. лебедів).

2》 розм. Кричати, гомоніти (перев. про людей).

Значення в інших словниках

1. ячати — (- лебедів) квилити; (- людей) кричати, гомоніти.  Словник синонімів Караванського
2. ячати — [йачатие] -чу, -чиш, -чиемо, -чиете; нак. -чи, -ч'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. ячати — ЯЧА́ТИ, ячу́, ячи́ш, недок. 1. Жалібно кричати, квилити (про птахів, перев. лебедів). На озерах, на болотах Крила птахів лопотять: Сірі гуси ізнялися, Білі лебеді ячать (О.  Словник української мови у 20 томах
4. ячати — яча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. ячати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. ячати — Яча́ти, ячу́, ячи́ш, яча́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ячати — ЯЧА́ТИ, ячу́, ячи́ш, недок. 1. Жалібно кричати, квилити (про птахів, перев. лебедів). На озерах, на болотах Крила птахів лопотять: Сірі гуси ізнялися, Білі лебеді ячать (Олесь, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
8. ячати — Ячати, ячу, ячи́ш гл. 1) Кричать по лебединому. АД. І. 253. Піди ти степом по над Дніпром, послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. АД. І. 248. 2) Кричать, шумѣть (о многихъ людяхъ). АД. І. 216.  Словник української мови Грінченка