Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
єдиноначальник —
єдинонача́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
єдиноначальник —
ЄДИНОНАЧА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, яка здійснює єдиноначальність. Доронін весь час давав Голубенкові зрозуміти, що він — єдиноначальник, що він має право приймати самостійні рішення, що він мусить їх приймати (Руд., Вітер.., 1958, 210).
Словник української мови в 11 томах