іграшка
і́грашка
-и, ж.
1》 Річ, призначена дітям для гри; забавка (у 1 знач.).
2》 рідко. Те саме, що забавка 2).
За іграшку (іграшки) що кому — а) (у сполуч. з дієсл. дістатися, датися і т. ін.) легко (дістатися, датися і т. ін.); б) (у сполуч. з дієсл. бути) немов забавка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови