Великий тлумачний словник сучасної мови

індивідуал

індивідуа́л

-а, ч., рідко.

Те саме, що індивідуаліст.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. індивідуал — індивідуа́л іменник чоловічого роду, істота індивідуал рідко  Орфографічний словник української мови
  2. індивідуал — ІНДИВІДУА́Л, а, ч., рідко. Те саме, що індивідуалі́ст. — Будете індивідуалами-одноосібниками,— провіщав дід Сербиченко,— не стане вам просвітку (Ю. Янов., Мир, 1956, 191). індивідуаліза́ція, ї, ж. Дія за знач. індивідуалізува́ти.  Словник української мови в 11 томах