алегорія

(грец. — казати інакше)

Художнє відображення в конкретних образах абстрактних понять. Надання певним зображенням, пластичним елементам, просторам крім безпосереднього розуміння ще й іншого змісту.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алегорія — Інакомовлення, ок. іномовлення, обр. мова Езопа, езопівська мова. Словник синонімів Караванського
  2. алегорія — алего́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. алегорія — алего́рія (грец. αλληγορία, від άλλος – інший і άγορεΰω – говорю) 1. Іносказання. 2. Втілення в конкретному художньому образі абстрактного поняття. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. алегорія — -ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. || Вислів, що виражає абстрактне поняття через конкретний художній образ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. алегорія — АЛЕГОРІЯ (від грецьк. άλλοζ — інший; αγορεύω — говорю) — іносказання; тлумачення оповіді або тексту у розширеному або менш буквальному значенні. Застосування А. супроводжує філософію мислення ще з давніх часів. Так, софісти (V — IV ст. до н.е. Філософський енциклопедичний словник
  6. алегорія — У літературі й мистецтві — образ, що має, крім дослівного, переносне значення; зв'язок між явищем та прихованим його змістом є загальноприйнятим, а тому а. трактується однозначно; уособлює абстрактні поняття (ск., справедливість — постать жінки з пов'язкою на очах та мечем і терезами в руках). Універсальний словник-енциклопедія
  7. алегорія — АЛЕГО́РІЯ, ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Вдаючись до поетичної алегорії, автор [Ю. Боршош-Кум’ятський] в образі "зажуреної трембіти" показав тогочасне Закарпаття (Рад. Словник української мови в 11 томах
  8. алегорія — АЛЕГО́РІЯ, ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Вдаючись до поетичної алегорії, Ю. Боршош-Кум'ятський в образі “зажуреної трембіти” показав тогочасне Закарпаття (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  9. алегорія — • алегорія (від гр. 'αλληγορία, від 'άλλος — інакший і 'αγορεύω — говорю) — один з видів іносказання, в якому конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття. Суть А. становить внутр. порівняння певного явища з іншим. Українська літературна енциклопедія
  10. алегорія — Притча, приповідь, див. метафора Словник чужослів Павло Штепа
  11. алегорія — (гр. allegoria — iносказання) обpаз, в якому все зобpаження має пеpеносне значення; виpаження iдеї в пpедметному обpазi: лисиця — хитpiсть, осел — тупа упертість, вовк — хижацтво. Словник стилістичних термінів
  12. Алегорія — Аналогія або порівняння; історія для ілюстрації якогось принципу. Походить від грецького вислову, що означає «сказати по-иншому». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  13. алегорія — Алего́рія, -рії, -рією; -го́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. алегорія — НА́ТЯК (слово або вислів, що не повністю щось розкриває, залишаючи можливість для здогадок слухача або читача); ПІДТЕ́КСТ (внутрішній, навмисно прихований зміст слова або вислову); АЛЕГО́РІЯ книжн., ІНАКОМО́ВЛЕННЯ книжн. Словник синонімів української мови