алегорія

алего́рія

• алегорія

(від гр. 'αλληγορία, від 'άλλος — інакший і 'αγορεύω — говорю) — один з видів іносказання, в якому конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття. Суть А. становить внутр. порівняння певного явища з іншим. Алегоричний образ відзначається, як правило, загальновпізнаваним характером. Внаслідок своєї предметної конкретності він не вичерпується інакомовленням, проте й не позбавлений внутр. можливостей для розгортання у містке худож. узагальнення. У зв'язках з А. перебувають символ, параб.ла, міф, знак. А. постала на межі понятійного образно-худож. мислення з розкладом культової міфології, звідки взято багато алегоричних образів. У літературі на А. засновані жанри притчі, аполога, байки. А. зустрічається в перекладних повістях давньої укр. л-ри, в проповідях і полемічних творах, у шкільній драмі (персоніфікація загальних моральних понять — Доброчинність, Заздрість тощо). Складніший вид А. — наділення істот, предметів рисами людського характеру, включення їх у житейську ситуацію з метою дидактичного унаочнення. В л-рі нового часу побутує в байці та інших жанрах лірики й епосу. Особливий випадок використання А. — в окремих творах сучасної л-ри з філос. проблематикою.

Літ.: Потебня О. Із записок з теорії словесності. В кн.: Потебня О. Естетика і поетика слова. К., 1985; Лосев А. Ф. Знак. Символ. Миф. М., 1982.

М. П. Бондар.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алегорія — Інакомовлення, ок. іномовлення, обр. мова Езопа, езопівська мова. Словник синонімів Караванського
  2. алегорія — алего́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. алегорія — алего́рія (грец. αλληγορία, від άλλος – інший і άγορεΰω – говорю) 1. Іносказання. 2. Втілення в конкретному художньому образі абстрактного поняття. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. алегорія — -ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. || Вислів, що виражає абстрактне поняття через конкретний художній образ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. алегорія — АЛЕГОРІЯ (від грецьк. άλλοζ — інший; αγορεύω — говорю) — іносказання; тлумачення оповіді або тексту у розширеному або менш буквальному значенні. Застосування А. супроводжує філософію мислення ще з давніх часів. Так, софісти (V — IV ст. до н.е. Філософський енциклопедичний словник
  6. алегорія — У літературі й мистецтві — образ, що має, крім дослівного, переносне значення; зв'язок між явищем та прихованим його змістом є загальноприйнятим, а тому а. трактується однозначно; уособлює абстрактні поняття (ск., справедливість — постать жінки з пов'язкою на очах та мечем і терезами в руках). Універсальний словник-енциклопедія
  7. алегорія — АЛЕГО́РІЯ, ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Вдаючись до поетичної алегорії, автор [Ю. Боршош-Кум’ятський] в образі "зажуреної трембіти" показав тогочасне Закарпаття (Рад. Словник української мови в 11 томах
  8. алегорія — АЛЕГО́РІЯ, ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Вдаючись до поетичної алегорії, Ю. Боршош-Кум'ятський в образі “зажуреної трембіти” показав тогочасне Закарпаття (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  9. алегорія — Притча, приповідь, див. метафора Словник чужослів Павло Штепа
  10. алегорія — (гр. allegoria — iносказання) обpаз, в якому все зобpаження має пеpеносне значення; виpаження iдеї в пpедметному обpазi: лисиця — хитpiсть, осел — тупа упертість, вовк — хижацтво. Словник стилістичних термінів
  11. Алегорія — Аналогія або порівняння; історія для ілюстрації якогось принципу. Походить від грецького вислову, що означає «сказати по-иншому». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  12. алегорія — Алего́рія, -рії, -рією; -го́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. алегорія — НА́ТЯК (слово або вислів, що не повністю щось розкриває, залишаючи можливість для здогадок слухача або читача); ПІДТЕ́КСТ (внутрішній, навмисно прихований зміст слова або вислову); АЛЕГО́РІЯ книжн., ІНАКОМО́ВЛЕННЯ книжн. Словник синонімів української мови
  14. алегорія — (грец. — казати інакше) Художнє відображення в конкретних образах абстрактних понять. Надання певним зображенням, пластичним елементам, просторам крім безпосереднього розуміння ще й іншого змісту. Архітектура і монументальне мистецтво